Працівники бібліотеки підготували біобібліографічний покажчик присвячений заслуженому працівнику культури України, директору Запорізької ОУНБ протягом 1982-2014 років Інні Павлівні Степаненко (1948-2018).
Інна
Павлівна Степаненко : біобібліогр. покажч. / КЗ «ЗОУНБ» ЗОР, [уклад.: Т.
Палівода, М. Маслова, Г. Мацієвська ; відп. за вип. О. Волкова]. –
Запоріжжя : [ЗОУНБ], 2018. – 84 с., 8 с. іл.
Покажчик складається з трьох основних частин, які
містять біографічну довідку, спогади колег; окремі видання та публікації автора,
інтерв’ю у ЗМІ тощо, перелік видань, над якими працювала
І. П. Степаненко як відповідальний редактор та укладач, джерела про
її життя та діяльність; тексти деяких останніх публікацій автора.
Видання адресоване, насамперед, шанувальникам та
колегам І. П. Степаненко, а також всім, хто працює у бібліотечній
сфері або збирається опанувати професію бібліотекаря.
Переглянути:
https://drive.google.com/file/d/1R8JFqvzKWDuoCPbHCzA8aZDZWTrNuvjm/view?usp=sharing
30 квітня 2019 р. відбудеться рівно півроку, як пішла з життя колишній директор нашого закладу.
Інна Павлівна Степаненко зробила великий особистий вагомий внесок у культуру та бібліотечну справу Запорізької області. Її останні роботи були пов'язані з історією Запорізької ОУНБ ("Бібліотека: роки, люди, долі" (4 ч.) і працівниками, які вкладали свій труд у цю нелегку справу починаючи з повоєнних років (Другої світової війни) та до сьогодення. Особливу увагу Інна Павлівна завжди приділяла ветеранам війни і труда. Вона піклувалася за ними, як за своїми рідними.

Для мене особисто, вона була гарним прикладом того, якою повинна бути людина, пропрацювавши разом 12 років пліч-о-пліч можу згадувати лише приємні і теплі спогади. Вона завжди була стриманою, відкритою та привітливою до всіх відвідувачів закладу, не лише для працівників. Її двері були завжди всім відкриті, колись у місцевій газеті Інна Павлівна давала інтерв'ю, стаття мала назву "Для вас відкриті наші двері і серця". Місцеві автори, поети, письменники, журналісти, видавці шанували її та завжди приходили, щоб поділитися своїми новими творами, зачитували їй вірші, дарували свої роботи з автографами, брали інтерв'ю. Вона дуже любила писати, бо сама колись мріяла стати журналістом, і у неї це гарно виходило. Їй подобалося писати статті до "Календаря знаменних і пам'ятних дат Запоріжжя", а коли деякий час у штаті був відсутній редактор, Інна Павлівна сама з великим задоволенням редагувала статті до нього та й не лише до нього. У цьому Біобібліографічному покажчику, що вищезгаданий, ви можете переглянути її напрацювання. Вона писала, а я набирала ці тексти, і це був незабутній досвід, який подарувало мені життя.
Світла їй пам'ять.